22.06.2013 21:36
18+
272
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Втома

Втома

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

У небі – сонця промені. Я вдома.

Он яблучко в вікні – немов берил.

Усе-таки, найважче в світі – втома.

Вона багато відбирає сил.

Не дасть вона корисне щось зробити,

Вкрадеться в душу зморену людську…

Але найгірше – натомитись жити.

Це як сто раз стояти на краю.

Не стомлюйтесь! Живіть, творіть, кохайте,

Від неба й сонця дивних сил візьміть!

Коли потрібно – стіни розбивайте,

Коли потрібно – рани приглушіть.

Але не дайте панувати втомі,

Бо це – як вірус. Гірше, аніж лінь.

Вона скрадеться – й вибухне потому,

І рознесеться в вирі поколінь.

А відпочинок – хибні її ліки.

У нього – дуже важке вороття…

………

Живе, буває, а в душі – каліка,

Бо вже давно втомився від життя.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.06.2013 23:00  Ірина Лівобережна 

Все правильно, Олю! Все так і повинно бути! Не втомлюватися жити! )))

 24.06.2013 12:42  Світлана Рачинська => © 

Гарно)Цікава думка.

 23.06.2013 19:17  Деркач Олександр 

Цікаво

 23.06.2013 16:39  Серж 

"Живе, буває, а в душі – каліка,
Бо вже давно втомився від життя." - як правило такі люди не живуть, а існують і невідомо чого більше від них - користі чи шкоди. А сам вірш дуже гарний і повчальний. Може хтось і замислиться, чи не пора змінювати щось у своєму житті?

 23.06.2013 08:45  Тадм 

сподобалось

 23.06.2013 00:19  Каранда Галина => © 

мудро... але втома - то не причина, то наслідок... кажись...

 22.06.2013 23:02  Сашко Новік => © 

цікаво