Люди бувають різні
Люди бувають різні,
Ходять собі і літають.
То добрі, то грізні,
Часом себе розбивають.
З ранку на чотирьох,
Днем на двох.
Під вечір на трьох,
Чекає могильний мох.
Сміятись до болі в час зневіри,
Битись об стіни мов звіри.
Люди бувають різні,
Падають, встають, і ні.
Часом цвітуть пізно,
Лиш єдину одну ніч.
Ми повертаємось, зникаємо,
Буває запізно.
Від цього й страждаємо,
Прикидаючись залізними.
Плакати від горя, в час щастя,
Приймати на себе чуже причастя.
Ми буваємо різні.
Нас єднають миті,
Секунди не вічні.
Ми ними сповиті.
