24.06.2013 12:13

для всіх

378

7 | 7

 © Оля Стасюк

Ходімо в ліс

з рубрики / циклу «Літо»

А ліс – неначе зоряний палац.

Тут кожен клаптик неба тобі радий.

Тут роси всі злились у чистий кварц,

Сплітаються стежки у анфілади.

А ще в траві ти віднайдеш букет

Духмяних кольорів – усіх потрошки.

Послухаймо тендітний флажолет

Закоханого коника з волошки!

І в тебе вже не буде тих проблем,

Відміняться турботи всі і справи,

Коли почуєш мій дзвінкий тотем –

Омелюхів замріяну виставу.

Ходімо в ліс, у дивний край гілок,

У дивний край вологих тихих звуків,

Де так зрадливо чуєш власний крок

І де на мить стаєш усім забутий!

Бо ліс - такий! Він з кожним – тет-а-тет,

Він кожному в лице спокоєм дише.

Нехай тоді хоч буде збій планет,

А ти – у лісі. У обіймах тиші.