28.06.2013 13:10
© Тетяна Чорновіл
Притча про сокиру
з рубрики / циклу «ПРИТЧІ»
У бідака сокира раз пропала.
Шукав у хаті, в сінях! Де попало!
У двір пішов. А там… в лиху годину
Сусід так хитро визирав з-за тину,
Що зразу ясно – він узяв сокиру,
І зуби щірив, мов украв допіру!
Вітався з свого двору, як до друга,
Вклонившись гречно! Бач яка злодюга!
Обкрадений аж злістю захлинувся.
Та раптом… об сокиру спотикнувся.
Знайшлася, клята! До сусіда звівся…
А той з-за тину чесно так дивився,
Питав, як справи, посміхався щиро,
Він точно зроду б не украв сокиру!
Пропажу взяв бідак, зрадівши дуже,
І руку дав за тин: – Здоров був, друже!
Нап’ялив злодія чи праведника тогу
Сусід… В залежності, як глянули на нього.
