19.11.2013 20:03

для всіх

406

11 | 11

 © Тетяна Чорновіл

Магія слів

з рубрики / циклу «ПРИТЧІ»

Слова приносять біль в невдалу фразу, 

А мовлені з добром – дарують крила.

Через чимало літ одного разу

Свою знайому давню я зустріла.

Була знайома чесна без потреби, 

Гукнувши навздогін, не знати нащо:

– Змінилась ти! З колишніх літ від тебе

Волосся залишилося, хіба що…

Гукнула не зі злості, зрозуміло, 

Так просто, аби що-небудь додати.

Брела я вдаль, а з пліч моїх скиміло

Волосся, без провини винувате…

І ще з одною здибатись прийшлося

За мить якусь. Та посміхнулась лише:

– Літа минають, а твоє волосся

Ще, бачу, з часом стало чарівніше!

Здалось, що з її посмішкою в фразу

Враз вітерець заплівся легкокрило

І зніс аж до небес у хвилях часу!

А вслід волосся гордо майоріло.