01.07.2013 18:06
Без обмежень
287 views
Rating 4 | 3 users
 © Куць Ліля

Недовіра

Я не вірю, що спогад так просто минеться

Без попереджень. Просто так,

що в душі він більше не озветься,

як в синім небі голосистий птах


Не вірю, що біль проходить,

що сльози-лиш просто вода

і невже сміх розтане, як зимові негоди?

Чи чиєсь минуло життя?


і, здається, весна вернеться ще до нас

обминувши хитрі пастки долі,

що ми зустрінемось не раз

і знову все стає самим собою


 і голосистий птах не заспіває,

весна відкриє зміст пророчий

солодким стане "Я кохаю!",

а біль згорить за небокраєм

 11.07.2012



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Ти змахуєш з крил попелясті сльози..." | Куць Ліля». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Дощове натхнення" | Куць Ліля».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.07.2013 19:43  Тетяна Чорновіл => © 

Трохи недопрацьовано тут. Ритм збивається, і з римами подекуди проблеми. Але тема розкрита. Вірш має право на існування.
Підправте! 

Публікації автора Куць Ліля

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо