ОСОТОВІ НАСТРОЇ

з рубрики / циклу «Лірика квітів»

Студили заклопотані вітри

Між спекою намореного цвіту,

А млосна квітка сонячна згори

Зійшла в меди п’янкі несамовито.

Осотова тут часу течія,

Пелюсток згуба в небі – неправдива

Серед лунких вітрів. З якого дива

В цім літі опинились ти і я?!

Медова нереальна перспектива!

Спекотно… Передбаченням дощу

Ятрить жовтогаряче літо сонне,

В п’янкій імлі останній сумнів тоне…

І я з тобою шкереберть лечу

В небес квітучих марево бездонне.

Візьміть участь в обговоренні

19.02.2018 20:22 © ... => Григорій Божок

Щиро дякую Вам за відзнаку вірша. Мені дуже приємно!

09.07.2014 01:50 Панін Олександр Мико... => ©

Жодний осот не може завадити жінці кохати.

10.07.2013 02:15 Каранда Галина => ©

нє, ну з осоту поезію, ще й ліричну - це вміти треба!:)))

09.07.2013 11:30 Оля Стасюк

Пані Тетяно! Де Ваші казочки?

Дивовижно))

09.07.2013 08:02 Тадм

магічно....:)

09.07.2013 07:32 Олена Вишневська

Дуже гарно. Взагалі квіти і ВИ - це щось неймовірне! :)

Гарно! Я весь час дивуюся які гарні квіти в осоту, а в будяка, татарнику! Якби ж не колючки...