11.07.2013 09:34
для всіх
337
    
  9 | 9  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Вранішня свіжість

Легко ворушиться простирадло морської вранішньої гладді. Так здригається спросоння ще меланхолійна хвиля, мов дитя, залюляне колисанкою. Десь, з-під самого найсинішого дна вупучуються заспані хвилі і рефлексивно тягнуться до краю тої вогкої сині, - берега.

Я рву це мирне простирадло морської гладді своїм поглинанням в неї. І стає так затишно у тій вранішній солоності півдня, мов у тій дитинній колисці. Гойда-гой-я-гойда… Аа-а…

Вже далеко за буйки, не помітивши, як добрий кавалок відстані  розділяє   із берегом. А й справді, після урбаністичних щоденних перегонів, солона вогкість пахне розм’яклою свободою. Не треба говорити, можна і не думати зосереджено – хай і думки собі поплавають…Сонце гладить ластовинні щоки, заглядаючи у розслаблене личко, заставляє мружитись від щирої радості. Такої ж мирної, як вранішнє, мирне, ще безлюдне, морське простирадло…

Вертати б до берега. Хвилинна розгубленість. Але тільки хвилинна…

Вже незадовго, за енні години розпростреться інша гладь життєвого простирадла: колії, потяги, метро, бетонна розжареність магістралей, вулична суєта… Та про це – вже у наступному есеї.

Сполікую сандалі від надокучливого піску, який прилипає до ніг, наче не хоче прощатись із ще одним тимчасовим гостем півдня… Пісок пахне тимчасовістю…


А все ж – ранок усюди блаженний! Такий чистий, вмитий молитвою, водою…Мерщій додому, там, де тішить вранішня роса розбуджені повіки…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.03.2014 14:09  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сподобалось читаючи, відчувати морське простирадло ранкової свіжості))) Надихає...

 12.07.2013 05:39  Деркач Олександр => © 

люблю такі Ваші речі))) шикарно написано! ще раз з днем народження!!! Світлих, умитих молитвою ранків, успішних благодатних днів; затишних, з любов`ю вечорів і солодких, спокійних снів уночі)))

 11.07.2013 17:51  Марієчка Коваль 

хех, все береться на себе, в когось ранок - супер, в когось супер - метро, чесне слово, краще воно, а не той ранок з тим будильником, фу. в метро нема будильника. і нема ранку. я обожнюю метро. але прийму до уваги бачення автора. мож, і дійсно все так.

 11.07.2013 13:31  Мар Мишка => © 

{#} Вітання!!!

 11.07.2013 12:15  Дебелий Леонід Семен... => © 

Щиро вітаю і з вранішньою свіжістю Вашого твору, і з Днем Народження! Хай Бог постелить перед Вами м`які споришеві життєві стежинки...

 11.07.2013 12:12  Недрукована => © 

Іриночко, вітаю з Твоїм Днем!!!!!!!!!!!!!!
Всього тобі теплого і такого блаженного, як ти описала у цьому прекрасному тексті!
Так реалістично написано, ніжно, відчутно на дотик...
А отам де про пісок, що пахне тимчасовістю – те взагалі!
Стискаю тебе в обіймах і по-дитячо-святковому тягну тебе за вушка))) чи підіймаю на табуретці?))) сама обирай :)
Одним словом – ВІТАЮ!!!!!!!!!!!!

 11.07.2013 12:07  Недрукована => © 

{#}

{#}

 11.07.2013 11:23  Володимир Пірнач => © 

Хчу туди..
Вітаю тебе, прекрасна людино!
:)

 11.07.2013 11:18  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово написано! Уявилась ота спокійна морська синь, буйки, погойдування на хвилях. Дуже любила колись відпочинок на морі...
Дякую!
Вітаю з Днем Народження! ))

 11.07.2013 10:10  Світлана Рачинська => © 

Справжня ранкова свіжість))) І тут вітаю!!!