21.05.2013 17:32
18+
795
    
  8 | 8  
 © Оля Стасюк

Подорожньому

Подорожньому

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Гроза іде, вона вже на порозі…

А вітер верховіттям – як стриже!

Мій милий, знаю, - зараз ти в дорозі.

Нехай тебе це небо береже.


І там, далеко, десь на перехресті,

Де істина знайома і проста,

Ти не лякайся – це ще не Пришестя,

Бо люди все ще вірять у Христа.


Тримайся міцно вірної дороги,

Нехай це буде навіть путівець.

Лиш не зневірся, бо перестороги

Зійдуть усі раптово нанівець.


Нехай тебе не зморить швидко втома,

Не бійся – хай гроза собі іде.

Мій милий, повертай скоріш додому!

Нехай тебе це небо збереже.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.05.2013 14:17  Деркач Олександр => © 

Чудово, і так обнадійливо для подорожнього...

 22.05.2013 10:36  Наталія Сидорак 

Дуже!

 22.05.2013 03:18  Марійка => © 

Гарно. Я колись любила ходити в грозу. Надихало на відчуття серця в ногах.

 21.05.2013 22:56  Світлана Рачинська 

Мило до неймовірності!!!!!!!!

 21.05.2013 22:52  Ірина Лівобережна 

Такі знайомі переживання за тих, хто зараз не вдома! Коли не знаходиш собі місця!
Нехай усі дороги будуть легкими і короткими!

 21.05.2013 17:02  Каранда Галина 

чудово