09.07.2013 16:37
для всіх
273
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

Ледь рожевий вірш

Ледь рожевий вірш

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У присмерку небесних володінь

Рожеву постіль постелило сонце

А звідти дивним сяйвом у віконце

Майнула тиха ледь помітна тінь.


Серпанком розлилася по стіні

У ледь рожевих відблисків марноту, 

Тендітну мить вечірнього заходу

Вплела в рожеві квіти неземні.


Та й зникла, ніби мрія осяйна, 

Звичайну квітку залишивши в вазі…

Лиш ніч у ледь рожевих снів екстазі

П’янить ковтком рожевого вина.


Ледь-ледь…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.07.2013 16:34  Володимир Пірнач => © 

Плюсую.

 10.07.2013 16:30  Ем Скитаній => © 

чудово! і так жіночо ніжньо...

 10.07.2013 12:58  Недрукована => © 

дуже ніжно, тепло так і п’янко)

 10.07.2013 00:43  Каранда Галина => © 

красиво

 10.07.2013 00:23  Світлана Рачинська => © 

Усе так і манить...) Постіль з перших рядочків!... На мою думку, апетитнішої колискової для дорослих і бути не може... :))
Ну дуже)

 09.07.2013 22:14  Тетяна Белімова 

Дуже-дуже! Останній рядочок - супер!))

 09.07.2013 17:40  Тадм 

мрійливо й якось так тендітно, чудово!

 09.07.2013 16:50  Дебелий Леонід Семен... => © 

Прекрасно! А звичайній квітці щастя хоч раз в житті...