15.07.2013 14:29

для всіх

297

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

ЛИСТ У ПЛЯШЦІ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Вітрила хмар імлистих невеселих

Нестримно мчать в небесну далину.

У віщій тиші хвиль ледь чутний шерех

Передчуттям лоскоче теплий берег, 

Хоч я той поклик дивний не збагну…

Піску долаю прибережні милі, 

До пошти океану без жалю, 

З розмаху, на останньому зусиллі

Пляшки листів все надсилаю в хвилі

З важливим повідомленням – «Люблю».

В думок імлистих штормовому вирі

Що виглядаю з хмарної імли?

У безвість линуть посилання щирі.

Ще мить – і розчинюся в хмар зневірі.

Аж раптом! Пляшку хвилі принесли…

Ні! Ще не знаю, що моя то пляшка

З штормами повернулася назад.

А серце в грудях б’ється, ніби пташка, 

Й очам в негоду зрозуміти важко

Розмитий вирок «Вибув адресат».

Що ж, схоже, насміхається відверто

Жорстокий листоноша штормовий.

Знов пляшка в хвилях! Розкоркую вперто!

«Кохаю. Чом не пишеш?» Підпис… Стерто.

Та свято вірю – лист нарешті твій…