На балу
(як це – втопитися у чиїхось очах)
І доторкнулась світлими вустами,
Як свіжим вітром, вуст твоїх тонких.
Манила в далечінь тебе зірками,
А ти…
Ти не купивсь на сяйво їх.
Видів, красивим темним силуетом
Зірковий відтіняючи пейзаж.
А, знаєш, я згубила всі букети.
Не мій був вечір.
І не твій.
Не наш.
Ти був немов німий в цій шумній залі.
І я пройшла повз тебе.
Грав тимпан.
Ти вскочив, озирнувсь – а я розтала.
Мене забрав очей твоїх туман.
