ПОЛІТ СКОРБОТИ
Він знаковим мав стать
Політ в давнє минуле,
Політ у синю даль,
В далекії роки.
Він мав вернути те,
Про що вже всі забули
І правду воскресить
На довгії віки.
Він пам`яттю мав стать,
Примирення польотом,
Щоб більше не мовчать
Про злочини війни.
Історики його б
Звали: «Політ Скорботи»,
Та час уже назвав
Польотом роковим.
У той же самий час,
В тому самому місці -
Трагедія ізнов
З різницею в роках.
І ліс той ще не встиг
І випустити листя
На місці старих ран,
Як знов кров на гілках.
Іще й назвали так
Співзвучно місцю кари.
Невже це двері в ад,
У потойбіччя світ?
Й хто винен у всім цім:
Оці похмурі хмари,
Оцей тривожний ліс
Чи цей сумний політ?!
