Розлука
Верби срібнокосі -
Смутку суголосся,
Жду тебе, кохана,
Зжурений увесь.
На вечірнім прузі
Плачуть хмари в тузі…
Чом не тут ти,
Чом ти десь?
Плачуть сірі хмари,
Скошені отави,
Гулко, гулко дзвоном
Чутно серця стук…
Тут колись ходили,
Грались в щасті хвилі…
Чом ти десь,
Чом ти не тут?
Припадаю долі,
Де ж ти, моя доле:
Флейти ніжний голос
Звідкись із небес:
«Нам розлука стала
Як отрута з жала,
Я не тут,
А там я, десь»…
Прилечу-прилину
В довгождану днину,
Споришем приляжу
Стомлено до ніг,
Доторкнусь щокою
В щемкім супокої…
Жаль, ти десь…
А я повіки тут…
