30.07.2013 18:29
для всіх
334
    
  5 | 5  
 © Дебелий Леонід Семенович

Душа

Душа

Коли життя без руху - 

Одні думки земні,

Душа моя - послухай,

Привиділось мені:


Летиш. Безмежжя. Темінь. 

Черкаєшся зірок.

Снопи. Сади. І Пломінь.

Жар іскор-пелюсток.


Гориш. Сліпуча Геба.

Троянди угорі.

(Так, так. До них у небо

Літав Екзюпері).


Промінчик в зваби чарах

Пелюстку обійняв,

Кружляють. Щастя. Пара.

(Таке і я зазнав)…


І раптом смерч глумливий

Із чорних дір приспів - 

Лиш трут один зотлілий

Обвуглений чорнів..


Ти ж вирвалася з поля

Чорнішого за жах,

Голубкою в юдолі

Тремтиш, мій синій птах…


Тримаю у долонях,

 Тобі сказать спішу:

 Будь завжди лиш зі мною,

 Не кидай більш, прошу…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.07.2013 17:36  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш летючий, тремтливий, душевний!
Душу і справді треба берегти - висновок мудрийі!
Висновок читача - у автора мабуть таки є час на спання, раз встигають наснитися такі філософські картини з щемливими висновками в кінці! )))

 30.07.2013 23:02  Чернуха Любов => © 

слово Майстра, дуже сподобалось!

 30.07.2013 22:44  Тадм 

сподобалось

 30.07.2013 21:54  Яна Бім => © 

Проникливо написано... чудово.

 30.07.2013 18:20  Світлана Рачинська => © 

Дуже гарно) Сильно по змісту. Багатогранна мова додає віршу шарму.
плюсую