Він на весілля не прийшов
Він на весілля не прийшов, а гості весело чекали,
Мабуть, дороги не знайшов, чи може мало його знали.
Із сукні сива білизна прокралась тінню на обличчя,
Для когось просто новина, для неї начебто узбіччя.
Село пригодами живе, жаліти стане, чи знущатись,
Та від образи на лихе не можна в собі заховатись.
Чудес на світі не бракує, життя їх має про запас,
Одне нагальне, як повітря, приберегло воно для нас.
Як дружба з дружкою стежками разом блукали уночі,
Про те нікому не сказали, несуть до хати калачі.
Проходив вулицю дивак, і паспорт був в його костюмі,
Вмовляли разом юнака, щоб врятував дівчину в сумі.
Давно весілля відгуло, підміну мало хто помітив,
Десяток місяців пройшло, річницю парубок відмітив.
Любились разом, мов птахи, жили, підібрані дивами,
А щастя світле та добро переплелися з їх роками.