Забуття
При забутих воротах до раю
Ангел - сторож з вогненим мечем,
Він блукальців згорьованих зграю
Відштовхне в попелище плечем.
Душам вибратись з прірви несила,
І у темряву променям зась,
Та знайде світло в тернах і брилах,
Хто відкиє нову іпостась.
Не усі оберуть собі долю,
Лише віра омиє дощем,
Та надіє засіє те поле,
І накриє спасенним плащем.