13.08.2013 10:41

для всіх

240

4 | 4

 © Тадм

Цілує сонце спрагло далечінь

з рубрики / циклу «Літні мотиви»

Цілує сонце спрагло далечінь, 

Яка, замріявшись, укрилася журбою:

Їй хочеться здійнятись в височінь, 

Що зваблює омріяним спокоєм

Земля потріскана напружено мовчить, 

Вона вже зачекалась: де ж ті грози?

Ну а повітря… мить одна – і задзвенить, 

Під вправними руками неземного віртуоза

Спекотний день вступив в свої права, 

Схилились верби у легкій знемозі, 

І пахне, п’янко пахне скошена трава, 

Тут недалечко, зразу при дорозі…

12.08.2013