Обпалене волосся

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Сьогодні спалахнуло ціле небо,

Ба, навіть загорілись колоски.

Заради тебе – лиш заради тебе!

Волосся обпалила об зірки.

Тепер, коли прийшла волога осінь,

Забрала зелень з кожного листка,

Не треба я – з обпаленим волоссям,

Не треба більше я тобі така.

Я ж всю себе віддала тій мороці,

Півсерця перебила в боротьбі….

Хоч кажуть, що зірки – то справа хлопців,

Та Я за нею лазила ТОБІ.

То більше я не треба вже? Чудесно!

І руки в ранах…. Це все листопад.

Ти знаєш, це, як мінімум, нечесно.

Ти навіть зірку не віддав назад.

Багато жертв – обпалене волосся,

Прибите серце, рани на руках…

Тривожною прийде ця жовта осінь.

Багато рути квітне на полях.

Візьміть участь в обговоренні

14.08.2013 19:17 Тетяна Чорновіл => ©

Гарно! Романтично, як завжди! Надіюсь, волосся відросте?

14.08.2013 16:55 Ем Скитаній => ©

чудова поезія!

14.08.2013 14:06 Олена Вишневська

Дуже гарно! Коли кохаєш, можна і за зорями...

14.08.2013 09:32 Тадм

гарно. і про волосся, і про зірку.....

Гарно

Супер) А про те, що за зірками лазила - не жалій. Краще так, аніж ніяк...

Класно.
Дуже сподобалось.
Плюсую.

Люблю життя. Поетичне життя...) Воно гарне у смутку та розчаруваннях, образах та недомовленостях... Воно щире, відкрите і беззахисне, як людське серце... Словами не можливо злицемірити, неможливо чути сміх, коли плаче душа, мовчати, коли вона кричить...Просто простягаєш руку, розжимаєш кулак, і говориш - дивіться, ось я. Справжня...
Ось так ти тут і розкрилася.
Коли чесний з самим собою - чесний з усім світом! Гарно) Не буду писати банальних фраз про юні розчарування, але стверджую - усе минає)))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ