Будапешт

з рубрики / циклу «Літо»

Десь вдома перші яблука денешт

Під дощиком липневим достигають.

Ти прилітай до мене, – в Будапешт, -

Щоб разом погуляти над Дунаєм.

Десь вдома гнеться під дощем трава,

Річки там, кажуть, зараз повноводні.

У Будапешті – майже 42!

Асфальт уже доходить до півсотні.

Але все рівно, правду кажучи,

Він – дуже гарний. Дуже миле місто.

А особливо – Будапешт вночі,

Коли Дунай сріблиться весь ігристо.

Тоді вогням в пітьмі немає меж,

Здається, мить, - і загориться небо.

Ти прилітай до мене в Будапешт.

У цій красі тут сумно так… Без тебе.

Візьміть участь в обговоренні

17.08.2013 12:38 Тетяна Чорновіл => ©

Ніколи не була в Будапешті, не бачила Дунаю! Але вірю тобі, Олю! Ти зараз в Будапешті? Вірш чудовий!

17.08.2013 09:23 Тадм

захотілось у Будапешт, незважаючи на те, що там майже 42 :)

Красиве місто) Неодноразово там бувала) І твір сподобався)

16.08.2013 12:11 Володимир Пірнач

Класний текст.
Всі мої друзі, які відвідали Будапешт в один голох вихваляють архітектуру і захоплюються кухнею, але дуже і дуже грішать на мадяр, кажуть самі паскудні люди. :)

16.08.2013 08:55 Каранда Галина

гарно

У цій красі щей море задоволення) Чудовий вірш! Дунай - чаруючий)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ