Колись...
Колись вітер до мене сміявся,
а дощ співав мені серенади,
мої мрії цвіли, мов квіти
і серце вперше вчилось кохати
Колись весь світ тримала у долонях
і так легко вірилось у диво
вінок з волошок був за корону
і була я просто щаслива
Колись...А наче вічність позаду,
але це ж я. Я не змінилась
та встигла пізнати зраду
і мрії об життя розбились
"Дорослий світ" ранить без жалю
і жити вчить по дивних законах,
а я щастя у світі шукаю
і сонячну вдягаю корону
І хоча ще не знайшла своє я місце
життя звичайне, звичайні крила
чому ж тоді ночами сниться
той дивний світ, де так щаслива!?
