Колись було...
Наталі Крісман "Де межа?..",
який прочитався мені із ностальгією
упереміш із баченням навколоменних реалій...
колись було...були експерименти,
гра з літерами, рими, пошук слів... -
тепер не випадає навіть менту
на оспіви піднесених чуттів.
в руїні степ, над степом канонада,
скрізь москалі мов гниди і щури.
і місто в окупації, у гратах
і майорять ворожі прапори.
костричиться і приндиться у злиднях,
насподі козириться мутний люд
і злодієм шапкується у гиді
мов найди, юдом спіймані на лють.
і, юлаві од юдових навернень,
їм душі зжер зненависті хропак -
то ж зрадою пишаються відверто
і келехи здіймають за раба.
і, загнані в безвихідь мов тварини,
винищують уряд усе і всіх -
на урму степ увесь перетворили...
у безумі луна ординний сміх -
то тріумфує радісний, зраділий
у танцях диких в оргіях москаль -
в чужій землі створив собі він стійло,
де заходу являє свій оскал......
_
костричитись - йоржитись
приндитись - задаватися, чванькуватися, бундючитись
козиритися - приймати бравий вигляд
найда - безпритульний
юлавий - слабкодухий, слабосильний
юда - злий дух, нечиста сила
урма - місце, витоптане худобою