18.11.2016 15:22
for all
118 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ем Скитаній

Колись було...

такий собі відгук на віршик
Наталі Крісман "Де межа?..",
який прочитався мені із ностальгією
упереміш із баченням навколоменних реалій...

колись було...були експерименти, 

гра з літерами, рими, пошук слів... -

тепер не випадає навіть менту

на оспіви піднесених чуттів.

в руїні степ, над степом канонада, 

скрізь москалі мов гниди і щури.

і місто в окупації, у гратах

і майорять ворожі прапори.

костричиться і приндиться у злиднях, 

насподі козириться мутний люд

і злодієм шапкується у гиді

мов найди, юдом спіймані на лють.

і, юлаві од юдових навернень, 

їм душі зжер зненависті хропак -

то ж зрадою пишаються відверто

і келехи здіймають за раба.

і, загнані в безвихідь мов тварини, 

винищують уряд усе і всіх -

на урму степ увесь перетворили...

у безумі луна ординний сміх -

то тріумфує радісний, зраділий

у танцях диких в оргіях москаль -

в чужій землі створив собі він стійло, 

де заходу являє свій оскал......



_

костричитись - йоржитись

приндитись - задаватися, чванькуватися, бундючитись

козиритися - приймати бравий вигляд

найда - безпритульний

юлавий - слабкодухий, слабосильний

юда - злий дух, нечиста сила

урма - місце, витоптане худобою

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.11.2016 21:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую, Тетяно, за відгук на віршик! 

 18.11.2016 17:19  Тетяна Чорновіл => © 

Сильно і влучно!
Шкода, що прийшлося нам такі жорстокі теми оспівувати.