ЛИСТ МАТЕРІ

/ ПИСЬМО МАТЕРИ, С.Єсенін, переклад/

Ти жива іще моя старенька?

Я живий. Привіт тобі, привіт!

За тобою, моя люба ненька,

Смуткував, рушаючи у світ.

Знаю, й ти, тамуючи тривогу,

Сумувала. Сльози на щоці.

Раз по разу ходиш на дорогу

З костуром стареньким у руці.

І тебе холодними ночами

Знов і знов тривожні мучать сни –

Страшне горе в снах тих поміж нами,

Не зустріти разом нам весни.

Та не плач, рідненька! Богу дяка –

Маячня усе це й казна-що.

Не такий я вже страшний гуляка –

Я прийду до тебе попри що.

Я такий же ніжний, як раніше.

Бачу сонця промінь крізь хмарини.

Від туги я хочу як скоріше

Вернуть ся до рідної хатини.

Я прийду, коли розкине квіти

По-весняному вишневий білий сад,

Щоби серце своє відігріти,

Щоб забути біль і гіркість втрат.

Не розбуджуй не здійснені мрії,

Не хвилюй того, що не збулося.

Не вбивай останньої надії –

Нам і так страждати довелося.

І не вчи мене молитись богу!

До старого вороття не має.

Я прийшов сюди по допомогу,

Яку серце так давно шукає.

Так забудь скоріше про тривогу.

Не сумуй так шпарко, дорогенька.

Не ходи так часто на дорогу,

Моя люба і старенька ненька.

Візьміть участь в обговоренні