Ще трошки. Допишу і ляжу спати...
Ще трошки. Допишу і ляжу спати.
Гукає вже до сну мене дружина.
Прийшло натхнення – треба римувати.
Подумав тільки й зримував "жоржина".
Пишу про літо, теплу ніч і зорі –
Спішу, чекає бо мене дружина –
Про почуття, про небеса прозорі…
Подумав тільки й зримував "крижина".
Така в поета у житті стежина.
Непросто вірша в кухні римувати.
Я чую в ліжку рипнула пружина…
Кидаю все і йду до жінки спати…
.gif "{#}")
КЛАСНО....ЩИРО....ПО-ДОБРОМУ....= СПОДОБАЛОСЬ....
