Карпати
з рубрики / циклу «Дива Карпат»
У церквах завжди пахло ладаном –
Ще з тих, ще з предковічних пір,
Коли неждано і негадано
Я закохалась в хвилі гір.
Це досі, певне, не минулося.
Мені один приходить сон:
Я дуже хочу повернутися
У малахітовий полон.
Я марю соснами красивими,
І хочу в ту гірську весну
З тих пір, як дуже несподівано
Я полюбила цю красу,
Зачарувалася каскадами,
Ввібрала пахощів букет –
І геть сп’янилась водоспадами…
На сотні тисяч літ вперед.
І доки буде сонця платина
Світити всім каскадам зір -
Я буду марити Карпатами,
Смарагдовим розмаєм гір.
