Бабине літо
Осінь жовтий плащ наділа,
Три конячки запрягла,
У садах, лісах ходила –
Літо бабине звала.
Холодам, вітрам похмурим
Ще чекати свою пору –
Задля баби дощ понурий
Осінь вигнала із двору
Літо бабине ятрилось,
Милувалося собою…
Знає, трохи залишилось
Нам до зустрічі з зимою.
