Буяють пишно трави в лузі...
Буяють пишно трави в лузі –
Зелені хвилі пробігають.
Строкаті квіти, мої друзі,
Мене щоранку тут вітають.
Їх умивають чисті роси,
Дзвенить усе на три октави…
Та косарі, як минуть грози,
Їх перетворять на отави.
Зелений колір превалює –
Усе росте і колосіє.
На гадів змієїд полює.
Ліниво з ранку вітер віє.
І де не де по небу хмари
Пливуть мов брили фарфорові.
Вони на синьому мов плями
Чудові біло кольорові.
А я заплющив свої очі,
Забувши про всесвітню кризу.
Все дзеленчить і все стрекоче
І в далечі і десь поблизу.
І зупинився час для мене.
Все чарівне неначе в книзі.
Таке життя благословенне,
Мабуть, лише у парадизі.