23.08.2013 11:20

для всіх

290

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

В гірському норовистому струмку...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В гірському норовистому струмку

Ми тамували спрагу вдвох з тобою.

Та пригорщами течію стрімку

Як зміряти в безумстві водопою?

Струмок… Ось жебонів і раптом зник,

На мить охолодивши спрагле літо.

Хто б міг із нас згадати про рушник,

Коли з долонь ущерть ще не допито.

Ти зачерпни у пригірщ аж на дні,

Відчувши холод крапель між перстами,

Доп’ю й твої долоні крижані

Зігрію враз гарячими устами.

Ще мить пригуб. У кожному ковтку

Тремтливе серце ніжно завмирає.

Між пальців небо пролилось безкрає

І зникло в норовистому струмку.