ПАВОДКИ БУНТІВНОЇ ВЕСНИ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Прогноз лютневий наврочив відлигу –
Наплутав щось, чи може жартома.
Сіріє сніг на купах… А з-під снігу
Весною важко дихає зима,
Чекає на мороз… – Нема! Нема! –
В тривожних зграях каркають ворони,
Летять у хмарну смуту навпрошки
І, обліпивши зледенілі крони,
Чатують набубнявілі бруньки,
Щоб ті, бува, не виткнули листки,
Бо не пора в зими тепла питати…
Іч! Затаїлась в снігових струмках!
Завіхолить не раз ще снігопади,
Морози позмітавши по кутках.
А паводок весняний у думках
Завчасно будить зледенілу душу
Від довгого засніженого сну.
І я свій вибір осягнути мушу:
Назад вернути зиму навісну
Чи все ж вдихнути бунтівну весну…
