Я тебе напоїла своєю любов`ю
Пригорни мене, любий…Обійми твої - то наркотик,
Тиха гавань моєї нескореної душі.
Твої крила безмежні вологі сьогодні на дотик,
Просто небо сховалось і знову сльозою дощить.
Заховай мене, милий… Розлиюсь у тобі рікою,
І по вінця, як зАвжди, наповню тебе через край.
Не чар-зіллям поїла тебе я - своєю любов’ю.
Хочеш яблука із мого саду, коханий? Зривай!
Не карай мене, любий… Спустилася я не із неба.
Десять весен і зим не пускала кохання в життя.
Спокусилась на янгола, і тебе спокушала ганебно.
Та нарешті відчула мелодію серцебиття.
І так солодко з вуст моїх впало несміле зізнання –
Напоїла тебе дивоцвітом п’янкого бажання!
22 серпня 2013
