25.08.2013 17:29
для всіх
279
    
  4 | 4  
 © Тадм

Мрійливе надвечір’я. Зморена земля

Мрійливе надвечір’я. Зморена земля

з рубрики / циклу «Літні мотиви»

Мрійливе надвечір’я. Зморена земля

Принишкла, сонна від денної спеки

І раптом дзвін наповнює буття

Величною мелодією. Тиша

Ще мить тому до паморок лунка, 

Тікає поспіхом, немов у небуття…

Благоговіння сповнена душа

Від усвідомлення: невидима рука

Не спочиває – пише

історії людської письмена…

Церковним дзвоном вічність розсікає

Протяжне «боммм», що серце зігріває



Миргород, 24.08.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.08.2013 12:37  Якобчук Павло => © 

Лірична велич. дякую
Благоговіння сповнена душа
Від усвідомлення: невидима рука
Не спочиває – пише
історії людської письмена…

 26.08.2013 22:56  Тетяна Чорновіл => © 

Справді, оригінальна форма! Щось є у тій величній мелодії дзвону!
Гарний вірш!

 26.08.2013 19:24  Олена Вишневська 

Цікаво :)

 26.08.2013 00:22  Каранда Галина 

цікаве римування

 25.08.2013 21:54  Дебелий Леонід Семенович... => © 

Ви, молодець! Гарно!

 25.08.2013 17:09  Тетяна Белімова => © 

Чудова картина, пане Тадм! Ваш твір цілком відповідає пейзажу на картинці!