Були ми вдвох - тепер лишились тіні
Були ми вдвох - тепер лишились тіні,
твої сліди затерлись у зірках.
І хмари гонить вітер темно-сиві,
і дощ з`явився у сумних очах.
Затертість дум - примари для кохання,
і стогін серця відчуває спів.
Ця подорож була для нас остання,
для щастя не лишилось більше слів.
Надія є - лише у снах воскресне,
але не ти даруєш мені шлях.
В єдину точку зійдуть перехрестя,
от тільки там уже не буде нас...