30.08.2013 00:00
для всіх
431
    
  3 | 3  
 © Антоніна Грицаюк

Спомин про домівку

Спомин про домівку

з рубрики / циклу «Про долю»

Повертаюсь до себе додому,

Повертаюсь до рідної хати,

Та болюче питання все в тому,

Хто мене буде тут зустрічати.


Пішли рідні туди в небуття,

Кроки їхні я тут лише бачу,

Ось таке воно наше життя,

Стою з відчаю гірко я плачу.


Бачу мамині кроки, ген-ген по межі,

Бачу тата у лузі з косою,

Сум і відчай на серці, душі,

Спогади ходять за мною.


Спогади, сни цим я живу,

Батьків своїх завжди дитина,

Люблю я всім серцем свою сторону,

В ньому завжди Україна.



м. Славута, 

Антоніна Грицаюк цікавиться

  • Антоніна ГрицаюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.08.2013 20:49  Тадм 

зворушливо

 30.08.2013 19:47  © ... 

Спогади завжди живі, вони завжди поряд! Дякую за коментарі!

 30.08.2013 16:31  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Схожі відчуття були при поверненні додому! Тепер уже того дому нема! Чудовий вірш!

 30.08.2013 10:00  Світлана Рачинська => © 

Хороші, світлі та найщасливіші ці спогади)