А липень пахне поцілунком...
Її поцілунки застигали на моєму тілі, наче сніжинки на заледенілому вікні. Чомусь ставало холодно. Зараз я зрозумів. Прощальні поцілунки втрачають теплоту. У них вистигша ніжність розставання ...
Ельчин Сафарлі "Я повернуся ..."
Ельчин Сафарлі "Я повернуся ..."
А липень пахне поцілунком.
Ти ж - надзвичайно гарними парфумами.
Пам`ятаєш, як ми обоє не подумали?
Тоді все стало таким нечуваним!
І ця розлука,
здається, безпричинна...
Колонки тоді розривало звуком.
Свобода чи мука?
Чия це провина?
І чий досі серця стукіт?
Чиє сонце лагідним дотиком,
ніжно пальцями по щоці?
Чиї почуття зірваним подихом,
Чия рука у руці?
І хто тепер так дивиться глибоко?
Хто з тобою мовчить?
Високо. Високо.
Надто високо.
Вона так не долетить.
А ми літали?
Так дивно згадати,
що тоді з нами було.
Вище ніж хмари…
Можеш сказати,
що уже зажило?
Німе питання літньою зливою
і поцілунком у шию,
я не була, як вона - вродливою,
але ж щось залишила...
