31.08.2013 17:20
Без обмежень
102 views
Rating 0 | 0 users
 © Русин

Здавалося, що буде вічно...

Здавалося, що буде вічно

Тепло, п’янке й квітуче, літа.

Й, на перший погляд, алогічна

Пожовкла на березі віта.


Й раптова з ранку прохолода,

І якось зимно проти ночі,

І в небі дощова погода

Закрила місяць й зорі-очі…


І люди, якось неохоче,

Шукають чоботи в коморі.

І листям вітерець шурхоче,

І з стріхи капотить надворі.


І до останньої хвилини

Нема бажання упізнати

Знайомі і сумні картини,

Що осінь вміє малювати.


Хоч на продовження тепла

Жевріє ще у нас надія,

Та осінь вже ся відбула,

Вона вже звершена подія.


Вона нас тягне в листопад,

Дерева голить без жалю…

Сумує біля хати сад,

В якому листя я палю.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Жартівливий вірш "На дачі" | РУСИН». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ліричний вірш "Пасуться на леваді коні..." | РУСИН».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Русин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо