04.09.2013 21:46

18+

378

4 | 4

 © Оля Стасюк

Старість

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Коли вам совість сіє в серце жалість,

І ви пізнаєте минущий час,

Не забувайте відгорілу старість,

Що все життя горіла лиш для вас.

Нехай дорожча їм своя волошка,

Ніж сотні тисяч «ноутів крутих» -

Бо ж сонце добре грає лиш у зморшках,

І, хтозна, скільки мудрості у них!

Хай гірше бачать чи погано чують –

Не викидайте немічних у світ!

І, може, вони якось подарують

Знання, як додержатись довгих літ.

Вони уже багато настраждались,

Хай навіть доля в них була легка.

Не проклинайте відгорілу старість,

Вона – як хліб, намучена й свята.