Колосіє жито...
Колосіє жито,
Зеленіє ліс…
Повз поля широкі
Тарантас нас віз.
Лаяли колеса
Вибій і забій.
До річного плеса
Протягнувся збій.
Зупинились коні -
Далі пішки йду.
Вітер дме у скроні.
Може щось знайду…
Де моє кохання?
Де моя любов?
Верби хилитання…
Я хвилююсь знов.
Як колись, раніше,
Серцю стукотіти.
Пересохло в роті,
Захотілось пити.
Рупором долоні
Закричав "Агов" –
Шарахнулись коні
Від луни з дібров.
Витру піт на лобі.
Може дам ся ради…
Ой, даремне хобі
Минуле гукати.
