11.09.2013 20:54
для всіх
297
    
  5 | 5  
 © Дон Бікоз

Вірш експеримент

О Боже! Дай словам святую силу, людськеє серце розтопить (Т.Шевченко).

Симфонія ночі, показує очі,

У місячнім світлі зірок,

Аж раптом як блисне, звучи моя пісне,

Пливи до далеких річок.

Тут хмара осіння, скидає насіння,

Холодним і грубим дощем,

Лети ж моя мова, без твоєго слова,

Загинем, заллємся плачем!

Вітер гуде, із проривом іде,

Збудилась від жаху природа,

А пісня бринить, аж від болю кричить,

"Забрали від мене свободу"

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.08.2017 08:11  Каранда Галина => © 

 12.09.2013 15:08  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна, що ритм збився, але сподобалось внутрішнє римування.
Чудово!

 12.09.2013 13:20  Тетяна Белімова => © 

Трошки нерівний вийшов у вас твір. В останніх рядочках збилися з ритму. А так - цілком. Ніби марш. Нагадало повстанську пісню "Ой лента за лентою".

 12.09.2013 12:22  Володимир Пірнач => © 

Сподобався текст.

 12.09.2013 08:37  Тадм 

Як для експерименту - чудово. От тільки може замість "Лети ж моя мова, без твоєго слова,".... дати "Лети ж, моя мово, без твого слова". Вітаю на Порталі

 11.09.2013 21:58  Марієчка Коваль 

Милозвучно.

 11.09.2013 21:23  Ірина Затинейко-Михалевич 

цікаві думки, обрамлені в непогану риму:)... успіхів в подальших творчих злетах)

 11.09.2013 20:58  Світлана Рачинська => © 

Серйозна тема для старту.З огляду на вік - сподобалось. Вітаю)