МЕЛОДІЇ ЗАКОХАНОЇ ОСЕНІ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Вогке сито завихрених хмар
Сіє вниз сонця зблідлого жар,
По холодній межі сприйняття
Стигне осені слід.
На стривоженій зурні дощів
Ноти скапують з мокрих кущів
І жагучий мотив почуття
Червонить стиглий глід.
Чуєш? Вітру смичком вдалині
Скрипка лагідно плаче пісні,
З павутин дзвонить росяний лід,
Мов намиста разки.
Поміж весен осінньої гри
Солов’їне щось квилять вітри,
Й літу шелест тріпочуть услід
Золотаві листки.
Вечір синню стікає в вікні,
А відлуння в душі глибині
Звук мелодій струною рве мить
Золотого жалю.
На догоду весни теплим снам
Ніжна осінь закоханим нам
Журавлями зізнання щемить
Вересневе “люблю”…