18.09.2013 21:05
18+
522
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Біля мосту

Біля мосту

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Думали – человек!

И умереть заставили.

Умер теперь – навек!

Плачьте о мертвом ангеле!



Марина Цветаева

Розуміти весну – так непросто,

Коли міць постає у красі.

Знаєш, дівчина йшла біля мосту,

Все униз поглядала собі.


Молода іще, юна, красива,

В неї, бач, ще життя і життя!

Десь у небі збиралася злива

Розпочати своє каяття.


Дивна дівчина не поспішала,

Поглядала униз – та й усе!

Раптом прямо над прірвою стала.

Всі подумали – от і стрибне…


І коли перші крапельки зливи

Доторкнулися в спокої хвиль,

Вона раптом всміхнулась… Злетіла…

Десь взялась пара зоряних крил.


Краплі світлі летіли повсюди,

Заховали ті миті чудес…

Так буває – надумають люди,

А воно… Воно – ангел з небес…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2013 14:44  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово!

 19.09.2013 12:10  Зав`ялова Валентина => © 

Якби так завжди було. Добрий вірш.

 19.09.2013 11:41  Володимир Пірнач => © 

Мені твої тексти настрій піднімають :)
Шикарно.
Плюсую звісно.

 19.09.2013 07:16  Тадм 

несподіване закінчення :). спершу враження, що твір драматичний