19.09.2013 00:05
18+
279
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Очі

Очі

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Чорні ночі вже стали більшими –

Через це ти очам не вір.

В мене очі позеленішали,

Як була у полоні гір.

Під зірками колись великими

Я пила дивну міць беріз.

В мене очі стають враз дикими,

Коли бачу – рубають ліс.

Не дивися лишень на зовнішність,

Подивись у глибінь душі:

В мене ж очі зчорніли повністю,

Як була я на чужині!

Як вважаєш це все забавами,

Знай – я справді тебе люблю.

В мене ж очі стають ласкавими,

Коли погляд цей твій ловлю.

Я з тобою ще й веселішаю,

Бо ти завжди несеш добро.

Але очі стають сумнішими,

Коли дощ стукотить в вікно.

Знаєш, в хованки із спокоями

Дуже кепська виходить гра.

Посіріли вже очі зоряні,

Може, знову до гір пора?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.09.2013 14:02  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний романтичний вірш, Олю! ))

 19.09.2013 11:38  Володимир Пірнач 

Гарно.

 19.09.2013 11:21  Олена Вишневська 

Гарно:)
До гір точно пора - там набираєшся сил і зеленішаєш ;)

 19.09.2013 07:13  Тадм 

Олечко, дуже вдало відображено зміну стану душі. особливо класно "В мене очі стають враз дикими...". в мене також в таких випадках вони стають дикими :). чудово