19.09.2013 20:44

для всіх

283

8 | 9

 © Тетяна Чорновіл

В шелесті дощу...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В шелесті дощу

Знемагають сни.

В осінь їх лечу

Відгуком весни,

Що крізь серця стук

Мліє з часу хвиль,

Що солодких мук

Розливає хміль…

То дощів луна,

Чи відлуння мрій?

В відповідь –  вина

Краплями між вій,

Листям сум душі,

Мов з кленових віт,

Марить вітражі

В неосяжний світ.

У сум’ятті жду

Пізньої пори,

В осені саду

Душу рвуть вітри.

Йди. В мій світ пущу,

Там між дивини,

В шелесті дощу

Знемагають сни.