21.09.2013 00:51
for all
186 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Наталя Данилюк

Ця липа спить...

Ця липа спить...

Ця липа спить, загорнута в тумани,  

У позолоту щедрої парчі, 

Їй на долоні золотом багряним

Кленова гілка плаче уночі.


Кущі малини, сірі і безлисті, 

Шепочуть їй про березень хмільний.

Вже поруділи трави шовковисті

І невгамовні стихли цвіркуни.


Ця липа спить, напоєна вітрами, 

Обшарпана непроханим дощем.

Дарма, що серпня вирізьблені брами

Закрила осінь бронзовим ключем.


І може їй не випаде у квітні

Зазнати вкотре цих метаморфоз, 

І гілочки, оголені тендітні, 

Скує нещадний вранішній мороз...


Та всеодно ці мрії щонайвищі

Не спопелити. Буде ще весна!

Ця липа спить... Прислухайся у тиші, 

Як невагомо дихає вона...


Колись, отак заснувши ненароком

Під тихий шепіт листя восени, 

Піду і я легким повільним кроком

В розмай п`янкої вічної весни...

Публікації: Наталя Данилюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.09.2013 12:30  Ольга Шнуренко 

Колись, отак заснувши ненароком
Під тихий шепіт листя восени,
Піду і я легким повільним кроком
В розмай п`янкої вічної весни...

Так, життя швидкоплинне і рано чи пізно настане час розпрощатися із земний життям, але краще на небеса не поспішати... 

 25.09.2013 23:27  © ... => Дон Бікоз 

І я Вам дякую за такий гарний відгук! 

 22.09.2013 22:10  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ви праві, Таню... Сама не знаю, чому написалося саме так... Часом ми на підсвідомому рівні вловлюємо якісь сигнали і самі цього не розуміючи. Дякую Вам сердечно за мудрі слова! 

 22.09.2013 22:08  © ... => Дон Бікоз 

І я Вам дякую за добрі слова! 

 22.09.2013 22:08  © ... => Деркач Олександр 

Щиро дякую, пане Олександре! 

 22.09.2013 22:07  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую, люба Оленько! Я теж дуже рада бачити Вас тут! Спасибі за тепло Ваших слів! 

 22.09.2013 22:06  © ... => Наталія Сидорак 

Щиро Вам дякую, Наталю! Приємно це чути! 

 21.09.2013 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш, елегійний! Не поспішайте у вічну весну, бо липа то ще прокинеться.... А з вічної весни важко буде повернутися, як би гарно це не звучало... 

 21.09.2013 12:04  Дон Бікоз 

Дякую за те що перенесли в казку! 

 21.09.2013 10:47  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно... 

 21.09.2013 09:35  Ольга Шнуренко 

Добрий ранок, Наталю!
Приємна зустріч з тобою на цьому затишному сайті!
НЕ дивлячись на те, що ці рядочки мені знайомі, я знову читаю їх, як вперше! Радісно починати новий день з таких гарних рядочків! 

 21.09.2013 08:23  Тадм 

Я в захваті просто 

 21.09.2013 01:25  Наталія Сидорак => © 

Красивий душевний стан, твір занурює у роздуми... Сподобалось 

 21.09.2013 00:10  © ... => Тетяна Белімова 

 Так, я знаю і щиро цьому радію! Намагатимусь бувати тут частіше! У Вас, і справді, дуже тепло і затишно!

 21.09.2013 00:06  Тетяна Белімова => © 

раді бачити вас щодня! приходьте! наша симпатія взаємна! ви ж знаєте!

 21.09.2013 00:03  © ... => Тетяна Белімова 

Люба Таню, Ви - як сонячний промінь на сторінці цього вірша! Дякую, що так тепло мене прийняли! Я теж дуже скучила за всіма Вами!!! 

 20.09.2013 23:57  Тетяна Белімова => © 

Наталочко! Ми скучили за вашими розкішними творами)))
Прегарна ваша липа... Завершення... Замислюєшся вряди-годи... женеш ці думки... але так, як ви описали, звісно, гарно...
Зворушили! Чудовий твір!))