21.09.2013 12:03

для всіх

295

6 | 6

 © Тадм

І знову про мрію

з рубрики / циклу «Про все на світі»

Принишкла мрія змореним дитям, 

Вже не літає в далі неозорі

Чи просто так, чи втомлена життям, 

Але не прагне цілувати зорі

Я й не чіпаю –певно спить…

Зітханням чуйний сон не потривожу, 

Сама прокинеться невдовзі й полетить, 

Спинить тоді нічим її не зможу

Бо стрімко так сягне за небокрай

Натхненна, радісна надміру, 

Промовить, кваплячись: «Чекай!

Я збудусь неодмінно, май лиш віру!»

Харків, 20.09.2013