09.05.2010 04:34
-
751
    
  2 | 5  
 © Карпюк Оксана

Чуже сонце

Чужа душа – це зовсім інший світ, 

Це інший вимір з своїм власним сонцем, 

Яке, можливо, й не розтопить лід, 

Не приголубить заспане віконце. 


Це інший вимір, де усе не так, 

Не ті звучать мелодії, акорди, 

А серце відбиває інший такт, 

Буває – злякано, буває – пишно й гордо. 


Там все не так… Там інші небеса, 

Там хмари не вражають пишнотою, 

Своя потворність там, й своя краса, 

Й нікчемність там буває дорогою. 


І так багато в цій душі питань, 

Хоч відповідь ніхто вже не шукає. 

Лише по інтонації зітхань 

Ми пекло відрізняємо від раю. 


Й не треба лізти у чужу «святу святих» 

І від чужого сонця гріти руки, 

Бо так багато зустрічаємо не тих, 

Що обпікаємось в тяжкий момент розлуки. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.09.2011 12:11  Автор Невідомий 

У точку... Мов відповідь на моє питання. Красиво.