Тадм В розмаїтті усіх дивоснів
В розмаїтті усіх дивоснів
Осінь, бестія, витворить казку
Із іще непромовлених слів,
Котрі вже випромінюють ласку:
Витче вправно з цих слів полотно,
Вкриє ним дещо втомлені душі,
Щоб не мерзли вони серед всіх «все одно»,
Серед «байдуже», «гірко» і «мушу»
І, зігріті, ці душі почнуть відтавати
І почнуть присікати прояви злого,
І ніколи не зможуть сказати: «начхати!»,
Бо така сила доброго слова….
11.05.2017 20:53 Твоя Світла => © |
 Дуже круто!) |
24.09.2013 23:50 Тетяна Чорновіл => © |
 Згодна про силу доброго слова!!!! Вірш чудовий! |
24.09.2013 23:15 Ганна Коназюк |
 Зворушливо, чесно і красиво... |
24.09.2013 23:14 Ольга Шнуренко |
 Сьогодні вже кілька авторів написали філософські твори - цей вірш чудовий! |
24.09.2013 23:08 Чернуха Любов => © |
 Клас! Чудово сказали! |
24.09.2013 22:57 Світлана Рачинська => © |
 А сила саме у доброму слові) Воно зігріває, це я точно знаю!!! Дуже сподобався вірш! |
24.09.2013 22:44 Тетяна Белімова => © |
 Осінь - бестія))) Шикарний образ! Хоч ваша поезія і не про це. Гарний твір - про не-байдужість, не-черствість і справжнє щастя))) |