Осінь блукає стежками
з рубрики / циклу «Осіння феєрія»
Осінь блукає стежками,
Сповнена самоти
Завзято фарбує трави
Кольором гіркоти
Прагне вона відчайдушно
Пік віднайти краси -
Приберігає барви
Золота на ліси
Дерев величаві стани
Обійме якось мимохідь
Скоро розсипле каштани -
Неперевершена мить!
Он налила калюжу…
Багнюка з водою і все?
Ну що Ви, там сонце сміється,
Вмиваючи зранку лице…
То й що, що сховалось за хмари,
Воно все одно не спить,
Все крадькома виглядає -
Лагідно мерехтить…
Осінь блукає стежками
Ніжно пастельні тони
Розбавлять яскраво-червоні
Кетяги горобини
