Сьогодні

з рубрики / циклу «Рядки з минулого (1994-2002)»

Сьогодні сонце світить й дощ іде,

Мов тихо по землі журба бреде.

Любов і щастя - дощ повсюди,

Весь змиє смуток, щось здобуде.

Немов усмішка, сонце в руку -

З`єдналось все в любов сполуку.

Щасливий день, в дощі, а може ні,

В сльозах холодних, солодко мені.

Душа горить вогнем у грудях,

Той ллє, розтрушує, розбудить,

і гріє промінь й усмішка твоя.

А я тону, в дощі - немов моря.

Сьогодні дощ іде, але не сам -

із сонцем у танку, і ми десь там.

Казала ти, що це неначе сон,

Та всі слова, потрапили в полон.

Лиш віра в мить і вічності кохання,

Що лиш дощу, краплина то остання.

Катеринопіль, 1998