Осінь у Місті
з рубрики / циклу «Осіння феєрія»
Містом ступає жінка
Сором’язлива, струнка
В погляді щира ніжність
Чарівна, вродлива, сумна…
Вишуканістю вражає
тиха її хода…
Шарм… Саме він підкоряє
Всі романтичні серця...
Жаль, не всміхається зовсім
Красуня яскраво-руда
Шкірою відчуває:
Їй тут не раді – чужа…
Вітер - супутник жвавий,
Не помічає цей страх…
Мить – і дощинки-сльозинки
Скотяться по щоках....
.
Рідна до щему жінко,
Тендітна вразлива душа,
Засмійся щасливо і дзвінко –
Місту ти не чужа!