Ірина Червінська-Мандич Збитень
Налити тобі у кварту збитню?
Ох же ж і наробила вже збитків
Нинішня осінь.
Розміняла тепло на холод,
Мов заплішений цвях
На іржавий крейцер…
Перцю,
Перцю додай до кави,
Кілька зернинок солі…
Я вже зібрала усю квасолю,
Бо земля моститься спати.
Зайці знахабніли –
Мало їм саду, лізуть до хати…
Як твоє вчора?
Яке твоє завтра?
Бачу – пустує кварта…
Сама робила…
Хочеш іще? Коли будеш знову?
- Буду, мамо, скоро…
Калуш, 3.10.2013
05.10.2013 13:10 Зельд |
 Дуже сподобався текст! Чув слово - збитень - але не знав значення його))) прийшлося заглянути в тлумачний)) Дякую Вам! |
04.10.2013 00:41 Деркач Олександр => © |
 класно... |
03.10.2013 21:07 Ірина Затинейко-Михалевич |
 оооо...без слів...до морозцю по спині...ви вмієте висловлюватись мовою предків - ото ж ваші гени мають чудову память!!! |
03.10.2013 20:16 Тетяна Белімова => © |
 У формі діалогу, чи полілогу?)) Дуже сподобалося! Чудово! |
03.10.2013 20:00 Тадм |
 Відгукнулось. моє чудово! |
03.10.2013 18:48 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудовий вірш! Ніколи не куштувала збитню! Натрапила на ліричний )) |
03.10.2013 17:39 Ганна Коназюк |
 Сподобалось. Якось близько до душі... |
03.10.2013 15:37 Каранда Галина => © |
 мені подобається Ваша творчість. все нестандартно, неочікувано - але так зрозуміло і так близько емоційно. |